преса

Улюбленець долі

Творчість Анатолія Матвійчука є взірцевою у розумінні виключної ситуації в українській естраді, коли в одній творчій особистості нерозлучно з‘єдналися, вивершуючи виконавську майстерність, поет і співак. Нещодавно в Київському Будинку вчителя при переповненому залі відбулася презентація книжки Анатолія Матвічука «Ноїв ковчег».

Важко сказати, яка складова переважає. Але безперечно, що пан Анатолій чи не єдиний виконавець, котрий будучи народним артистом України, може полонити слухацьку залу не лише словом, яке звучить у пісні, а й традиційним декламуванням тих віршів (а не пісенних, Анатолій Матвійчук панове, текстів), які він озвучує своїм голосом і авторською музикою. Не дивно, що Матвійчук здобув величезну популярність, запорукою якої була, є, і, сподіваюся, буде творча неповторність, в якій талант слова доповнює хист виконавця, а співак, як ніхто інший, здатен емоційно передати думку поета.

Не дивно, що пісні пана Анатолія у виконанні навіть «зірок» менш популярні від тих, які належать до реперетуару самого Матвійчука. На жаль, не всім Бог так щедро відміряв. Хоча не всі це усвідомлюють, намагаючись правицею тримати мікрофон, а лівою писати слова і тексти. Але не про них мова…

Наприкінці березня в Національному палаці «Україна» відбудеться велике концертне дійство, яким Анатолій Матвійчук представить власну творчість.

Можливо, я дещо ревно і занадто категорично згадав про товариша. Але впевнений, що моїх опонентів поменшає, якщо ми зустрінемося на концерті Анатолія Матвійчука «Полустанок Любові».

Богдан Мірошник, газета "Столиця" (21 березня 2002 року)

Чим, на Вашу думку, є пісня?

преса

Улюбленець долі