ПОЇЗД КИЇВ-БУДАПЕШТ
Музика і слова
Анатолія Матвійчука
На вокзалі у залі чекання,
Там, де двоє прощаються нині,
На вокзалі у залі чекання
Плачуть очі беззахисно сині.
Руки хочуть востаннє обняти,
Губи хочуть торкнутись востаннє,
Вона каже, що буде чекати,
На вокзалі у залі чекання.
ПРИСПІВ:
А поїзд «Київ – Будапешт»
Відходить вчасно,
Життя назад не повернеш,
Життя – прекрасне!
А поїзд «Київ – Будапешт»
В імлі розтане,
Життя назад не повернеш,
Пробач, кохана...
На вокзалі у залі чекання
Озирнуться здивовано люди,
Затремтить вона вся від ридання
І впаде йому тихо на груди,
І дарма, що він старший удвічі –
І даремні слова і повчання,
Це любов їх востаннє покличе
На вокзалі у залі чекання.
|